CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
2 Chr. 18
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

2 Chronicles

Chapter 18

1 NOW Jehoshaphat had riches and honor in abundance, and he made an alliance with Ahab.

2 And after two years he went down to Ahab in Samaria. And Ahab killed sheep and oxen for him in abundance, and for the armed forces that were with him, and advised him to go up to Ramath-gilead.

3 And Ahab king of Israel said to Jehoshaphat king of Judah, Will you go up with me to Ramath-gilead? And he answered him, I will go up as you do; and my people are as your people; and my horses as your horses, and we will go with you to war.

4 And Jehoshaphat said to the king of Israel, Inquire, I pray, for the word of the LORD today.

5 Therefore the king of Israel gathered together of the prophets four hundred men, and said to them, Shall we go to Ramath-gilead to battle or shall I forbear? And they said to him, Go up; for the LORD will deliver your enemies into your hands.

6 But King Jehoshaphat said, Is there not here a true prophet of the LORD, that we may inquire of him?

7 And the king of Israel said to Jehoshaphat, There is yet one man by whom we may inquire of the LORD; but I hate him; for he never prophesies good concerning me, but always evil. His name is Micaiah the son of Imla. And Jehoshaphat said, Let not the king say so.

8 And the king of Israel called for one of the officers and said to him, Bring quickly Micaiah the son of Imla.

9 And the king of Israel and Jehoshaphat the king of Judah were sitting each man on his throne, clothed in their robes, and they sat at the entrance of the gate of Samaria; and all the false prophets were prophesying before them.

10 And Zedekiah the son of a Canaanitish woman had made for himself horns of iron, and he said, Thus says the LORD: With these you shall pierce the Arameans until they are cut off and destroyed.

11 And all the prophets prophesied so, saying, Go up to Ramath-gilead, and triumph: for the LORD will deliver your enemies into your hands, O king.

12 And the messenger who went to call Micaiah spoke to him, saying, Behold, the words of the false prophets have declared good to the king with one accord; let your words, therefore, be pleasant like one of theirs, and you also prophesy good.

13 And Micaiah said, As the LORD God lives, what my God puts into my heart, that will I speak.

14 And when he was come to the king, the king said to him, Micaiah, shall we go to Ramath-gilead or shall I forbear? And he said to him, Go up and triumph, and they shall be delivered into your hands.

15 And the king said to him, How many times shall I adjure you that you say nothing but the truth to me in the name of the LORD?

16 Then he said, I saw all Israel scattered upon the mountains as sheep that have no shepherd; and the LORD said, These have no king; let them return therefore every man to his house in peace.

17 And the king of Israel said to Jehoshaphat, Did I not tell you that he would not prophesy good concerning me, but evil?

18 Then Micaiah said, Therefore hear the word of the LORD: I saw the LORD sitting upon his throne, and all the host of heaven standing on his right hand and on his left.

19 And the LORD said, Who shall entice Ahab king of Israel, that he may go up and be slain at Ramath-gilead? And one said, I will entice him after this manner, and another said, I will entice him after that manner.

20 Then there came out a spirit, and stood before the LORD and said, I will entice him, and the LORD said to him, With what?

21 And he said, I will go out, and be a lying spirit in the mouth of all his prophets. And the LORD said, You shall entice him, and you shall also prevail; go out, and do according to what you have said.

22 Now therefore, behold, the LORD has put a lying spirit in the mouth of these your prophets, and the LORD has decreed evil against you.

23 Then Zedekiah the son of the Canaanitish woman came near and struck Micaiah on his cheek, and said to him, Since when did the Spirit of the LORD depart from me to speak to you?

24 And Micaiah said, Behold, you shall see on that day when you shall go into an inner chamber to hide yourself.

25 Then the king of Israel said, Take Micaiah, and carry him back and detain him in the house of Amon the governor of the city and in the house of Joash the king's son;

26 And say, Thus says the king: Put this fellow in the prison, and feed him with bread of affliction and with water of affliction until I return in peace.

27 And Micaiah said, If you certainly return in peace, then the LORD has not spoken by me. And he said, Hear, all you people.

28 So Jehoshaphat the king of Judah and Ahab the king of Israel went up to Ramath-gilead.

29 And the king of Israel said to Jehoshaphat, I will put on my armor, and go and stand in the battle array; and you put on your armor. So the king of Israel put on his armor, and went and stood in the battle array.

30 Now the king of Aram had commanded the captains of the chariots that were with him, thirty-two in number, saying, Fight not with small or great, but only with the king of Israel.

31 And it came to pass when the captains of the chariots saw Jehoshaphat, they said, It is the king of Israel. Therefore they came against him to fight him; but Jehoshaphat cried out and the LORD helped him; and he turned them away from him.

32 And it came to pass when the captains of the chariots saw that it was not the king of Israel, they turned back from pursuing him.

33 And a certain man shot an arrow unwittingly towards him, and smote the king of Israel between the joints of his breastplate; therefore he said to his chariot man, Turn your hand and carry me out of the host; for I am grievously wounded.

34 And the battle grew fiercer that day; but the king of Israel was seated in the chariot fighting against the Arameans until the evening, and at sunset he died.

2-а хронiки

Розділ 18

1 І було́ в Йосафата багато багатства та слави, і він посвоя́чився з Ахавом.

2 А по кількох ро́ках пішов він до Ахава до Самарії. І Ахав нарізав багато худоби дрібно́ї та худоби великої йому́ та наро́дові, що з ним, і намовив його піти на ґілеадський Рамот.

3 І сказав Ахав, цар Ізраїлів, до Йосафата, царя Юдиного: „Чи пі́деш зо мною до ґілеадського Рамоту?“ А той відказав йому: „Я — як ти, народ мій — як твій народ, і буду з тобою на війні“.

4 І сказав Йосафат до Ізраїлевого царя: „Ви́відай зараз слово Господнє!“

5 І зібрав Ізраїлів цар пророків, чотири сотні чоловіка, та й сказав до них: „Чи йти нам на війну на ґілеадський Рамот, чи занеха́ти?“ А ті сказали: „Іди, і Бог дасть його в цареву руку!“

6 І сказав Йосафат: „Чи нема тут іще Господнього пророка, — і зверні́мось до нього“.

7 І сказав Ізраїлів цар до Йосафата: „Є ще один муж, щоб через нього звернутися до Господа. Та я нена́виджу його, бо він не пророкує на мене добре, а по всі дні свої тільки лихе. Це Міхе́й, син Їмлин“. А Йосафат відказав: „Нехай цар не говорить таке!“

8 І покликав Ізраїлів цар одного е́внуха й сказав: „Приведи скоріше Міхе́я, Їмлиного сина!“

9 А цар Ізраїлів та Йосафат, цар Юдин, сиділи кожен на троні своїм, повби́рані в шати; а сиділи вони при вході брами Самарії, а всі пророки пророкува́ли перед ними.

10 А Цідкійя, Кенаанин син, зробив собі залізні ро́ги й сказав: „Так сказав Господь: Оцим будеш бода́ти сиріян аж до ви́гублення їх!“

11 І всі пророки пророкува́ли так, говорячи: „Вихо́дь до ґілеадського Рамоту, і май успіх, — і Господь дасть його в цареву руку!“

12 А той послане́ць, що пішов покликати Міхе́я, говорив до ньо́го, кажучи: „Ось слова тих пророків, — одноу́сно звіщають цареві добро. Нехай же буде слово твоє таке, як кожного з них, — і ти говори́тимеш добре“.

13 І сказав Міхе́й: „Як живий Господь, — те, що́ скаже Господь, тільки те говоритиму!“

14 І прийшов він до царя, а цар сказав до нього: „Міхе́ю, чи йти на війну до ґілеадського Рамоту, чи занеха́ти?“ А той відказав: „Вийдіть, і будете мати успіх, — і вони будуть дані в вашу руку“.

15 І сказав йому цар: „Аж скільки разі́в я заприсягав тебе, що ти не говори́тимеш мені нічо́го, тільки правду в Ім'я́ Господа?“

16 А той відказав: „Я бачив усього Ізраїля, розпоро́шеного по гора́х, немов вівці, що не мають пастуха. І сказав Господь: Немає в них пана, — нехай ве́рнуться з ми́ром кожен до дому свого!“

17 І сказав Ізраїлів цар до Йосафата: „Чи ж не казав я тобі, — він не буде пророкувати мені доброго, а тільки лихе?“

18 А Міхе́й відказав: „Тому́ послухайте Господнього слова: Бачив я Господа, що сидів на престолі Своїм, а все небесне ві́йсько стояло по правиці Його та по лівиці Його.

19 І сказав Господь: Хто намовить Ахава, Ізраїлевого царя, і він вийде й упаде́ в ґілеадському Рамоті? І говорили: той говорив так, а той говорив так.

20 І вийшов дух, і став перед Господнім лицем та й сказав: Я намо́влю його! І сказав йому Господь: Чим?

21 А той відказав: Я вийду й стану духом неправди в устах усіх його пророків. А Господь сказав: Ти намовиш, а також переможеш; вийди та й зроби так!

22 А тепер оце Господь дав духа неправди в уста оцих твоїх пророків, і Господь говорив на тебе недобре“.

23 І підійшов Цідкійя, Кенаанин син, і вдарив Міхея по щоці́ та й сказав: „Кудою це перейшов Дух Господній від мене, щоб говорити з тобою?“

24 А Міхей відказав: „Ось ти побачиш це того дня, коли вві́йдеш до внутрішньої кімна́ти, щоб схова́тися“.

25 І сказав Ізраїлів цар: „Візьміть Міхе́я, і відведіть його до Амона, зверхника міста, та до Йоаша, царевого сина,

26 та й скажете: Отак сказав цар: Посадіть оцього до в'язни́чного дому, і давайте йому їсти скупо хліба й скупо води, аж поки я не верну́ся з миром“.

27 А Міхе́й відказав: „Якщо справді ве́рнешся ти з миром, то не говорив Господь через мене“. І до того сказав: „Слухайте це, усі люди!“

28 І вийшов Ізраїлів цар та Йосафат, цар Юдин, до ґілеадського Рамоту.

29 І сказав Ізраїлів цар до Йосафата: „Я переберуся й піду́ на бій, а ти вбери свої шати!“ І перебрався Ізраїлів цар, і пішли на бій.

30 А сирійський цар наказав зверхникам своїх колесни́ць, говорячи: „Не воюйте ні з мали́м, ні з великим, а тільки з сами́м Ізраїлевим царем!“

31 І сталося, як зверхники колесни́ць побачили Йонатана, то вони сказали: „Це Ізраїлів цар!“ І вони оточи́ли його, щоб воювати. І закричав Йосафат, і Господь допоміг йому, і Бог звабив їх від нього.

32 І сталося, як зверхники колесни́ць побачили, що це не Ізраїлів цар, то повернули від нього.

33 А один чоловік зне́хотя натягнув лука, та й ударив Ізраїлевого царя між підв'я́занням пояса та між па́нцерем. А той сказав візникові: „Заверни назад, і випровадь мене від війська, бо я ра́нений“...

34 І збільшився бій того дня, а Ізраїлів цар був поста́влений на колесни́ці проти сирі́ян аж до вечора. І помер він під час за́ходу сонця...

2 Chronicles

Chapter 18

2-а хронiки

Розділ 18

1 NOW Jehoshaphat had riches and honor in abundance, and he made an alliance with Ahab.

1 І було́ в Йосафата багато багатства та слави, і він посвоя́чився з Ахавом.

2 And after two years he went down to Ahab in Samaria. And Ahab killed sheep and oxen for him in abundance, and for the armed forces that were with him, and advised him to go up to Ramath-gilead.

2 А по кількох ро́ках пішов він до Ахава до Самарії. І Ахав нарізав багато худоби дрібно́ї та худоби великої йому́ та наро́дові, що з ним, і намовив його піти на ґілеадський Рамот.

3 And Ahab king of Israel said to Jehoshaphat king of Judah, Will you go up with me to Ramath-gilead? And he answered him, I will go up as you do; and my people are as your people; and my horses as your horses, and we will go with you to war.

3 І сказав Ахав, цар Ізраїлів, до Йосафата, царя Юдиного: „Чи пі́деш зо мною до ґілеадського Рамоту?“ А той відказав йому: „Я — як ти, народ мій — як твій народ, і буду з тобою на війні“.

4 And Jehoshaphat said to the king of Israel, Inquire, I pray, for the word of the LORD today.

4 І сказав Йосафат до Ізраїлевого царя: „Ви́відай зараз слово Господнє!“

5 Therefore the king of Israel gathered together of the prophets four hundred men, and said to them, Shall we go to Ramath-gilead to battle or shall I forbear? And they said to him, Go up; for the LORD will deliver your enemies into your hands.

5 І зібрав Ізраїлів цар пророків, чотири сотні чоловіка, та й сказав до них: „Чи йти нам на війну на ґілеадський Рамот, чи занеха́ти?“ А ті сказали: „Іди, і Бог дасть його в цареву руку!“

6 But King Jehoshaphat said, Is there not here a true prophet of the LORD, that we may inquire of him?

6 І сказав Йосафат: „Чи нема тут іще Господнього пророка, — і зверні́мось до нього“.

7 And the king of Israel said to Jehoshaphat, There is yet one man by whom we may inquire of the LORD; but I hate him; for he never prophesies good concerning me, but always evil. His name is Micaiah the son of Imla. And Jehoshaphat said, Let not the king say so.

7 І сказав Ізраїлів цар до Йосафата: „Є ще один муж, щоб через нього звернутися до Господа. Та я нена́виджу його, бо він не пророкує на мене добре, а по всі дні свої тільки лихе. Це Міхе́й, син Їмлин“. А Йосафат відказав: „Нехай цар не говорить таке!“

8 And the king of Israel called for one of the officers and said to him, Bring quickly Micaiah the son of Imla.

8 І покликав Ізраїлів цар одного е́внуха й сказав: „Приведи скоріше Міхе́я, Їмлиного сина!“

9 And the king of Israel and Jehoshaphat the king of Judah were sitting each man on his throne, clothed in their robes, and they sat at the entrance of the gate of Samaria; and all the false prophets were prophesying before them.

9 А цар Ізраїлів та Йосафат, цар Юдин, сиділи кожен на троні своїм, повби́рані в шати; а сиділи вони при вході брами Самарії, а всі пророки пророкува́ли перед ними.

10 And Zedekiah the son of a Canaanitish woman had made for himself horns of iron, and he said, Thus says the LORD: With these you shall pierce the Arameans until they are cut off and destroyed.

10 А Цідкійя, Кенаанин син, зробив собі залізні ро́ги й сказав: „Так сказав Господь: Оцим будеш бода́ти сиріян аж до ви́гублення їх!“

11 And all the prophets prophesied so, saying, Go up to Ramath-gilead, and triumph: for the LORD will deliver your enemies into your hands, O king.

11 І всі пророки пророкува́ли так, говорячи: „Вихо́дь до ґілеадського Рамоту, і май успіх, — і Господь дасть його в цареву руку!“

12 And the messenger who went to call Micaiah spoke to him, saying, Behold, the words of the false prophets have declared good to the king with one accord; let your words, therefore, be pleasant like one of theirs, and you also prophesy good.

12 А той послане́ць, що пішов покликати Міхе́я, говорив до ньо́го, кажучи: „Ось слова тих пророків, — одноу́сно звіщають цареві добро. Нехай же буде слово твоє таке, як кожного з них, — і ти говори́тимеш добре“.

13 And Micaiah said, As the LORD God lives, what my God puts into my heart, that will I speak.

13 І сказав Міхе́й: „Як живий Господь, — те, що́ скаже Господь, тільки те говоритиму!“

14 And when he was come to the king, the king said to him, Micaiah, shall we go to Ramath-gilead or shall I forbear? And he said to him, Go up and triumph, and they shall be delivered into your hands.

14 І прийшов він до царя, а цар сказав до нього: „Міхе́ю, чи йти на війну до ґілеадського Рамоту, чи занеха́ти?“ А той відказав: „Вийдіть, і будете мати успіх, — і вони будуть дані в вашу руку“.

15 And the king said to him, How many times shall I adjure you that you say nothing but the truth to me in the name of the LORD?

15 І сказав йому цар: „Аж скільки разі́в я заприсягав тебе, що ти не говори́тимеш мені нічо́го, тільки правду в Ім'я́ Господа?“

16 Then he said, I saw all Israel scattered upon the mountains as sheep that have no shepherd; and the LORD said, These have no king; let them return therefore every man to his house in peace.

16 А той відказав: „Я бачив усього Ізраїля, розпоро́шеного по гора́х, немов вівці, що не мають пастуха. І сказав Господь: Немає в них пана, — нехай ве́рнуться з ми́ром кожен до дому свого!“

17 And the king of Israel said to Jehoshaphat, Did I not tell you that he would not prophesy good concerning me, but evil?

17 І сказав Ізраїлів цар до Йосафата: „Чи ж не казав я тобі, — він не буде пророкувати мені доброго, а тільки лихе?“

18 Then Micaiah said, Therefore hear the word of the LORD: I saw the LORD sitting upon his throne, and all the host of heaven standing on his right hand and on his left.

18 А Міхе́й відказав: „Тому́ послухайте Господнього слова: Бачив я Господа, що сидів на престолі Своїм, а все небесне ві́йсько стояло по правиці Його та по лівиці Його.

19 And the LORD said, Who shall entice Ahab king of Israel, that he may go up and be slain at Ramath-gilead? And one said, I will entice him after this manner, and another said, I will entice him after that manner.

19 І сказав Господь: Хто намовить Ахава, Ізраїлевого царя, і він вийде й упаде́ в ґілеадському Рамоті? І говорили: той говорив так, а той говорив так.

20 Then there came out a spirit, and stood before the LORD and said, I will entice him, and the LORD said to him, With what?

20 І вийшов дух, і став перед Господнім лицем та й сказав: Я намо́влю його! І сказав йому Господь: Чим?

21 And he said, I will go out, and be a lying spirit in the mouth of all his prophets. And the LORD said, You shall entice him, and you shall also prevail; go out, and do according to what you have said.

21 А той відказав: Я вийду й стану духом неправди в устах усіх його пророків. А Господь сказав: Ти намовиш, а також переможеш; вийди та й зроби так!

22 Now therefore, behold, the LORD has put a lying spirit in the mouth of these your prophets, and the LORD has decreed evil against you.

22 А тепер оце Господь дав духа неправди в уста оцих твоїх пророків, і Господь говорив на тебе недобре“.

23 Then Zedekiah the son of the Canaanitish woman came near and struck Micaiah on his cheek, and said to him, Since when did the Spirit of the LORD depart from me to speak to you?

23 І підійшов Цідкійя, Кенаанин син, і вдарив Міхея по щоці́ та й сказав: „Кудою це перейшов Дух Господній від мене, щоб говорити з тобою?“

24 And Micaiah said, Behold, you shall see on that day when you shall go into an inner chamber to hide yourself.

24 А Міхей відказав: „Ось ти побачиш це того дня, коли вві́йдеш до внутрішньої кімна́ти, щоб схова́тися“.

25 Then the king of Israel said, Take Micaiah, and carry him back and detain him in the house of Amon the governor of the city and in the house of Joash the king's son;

25 І сказав Ізраїлів цар: „Візьміть Міхе́я, і відведіть його до Амона, зверхника міста, та до Йоаша, царевого сина,

26 And say, Thus says the king: Put this fellow in the prison, and feed him with bread of affliction and with water of affliction until I return in peace.

26 та й скажете: Отак сказав цар: Посадіть оцього до в'язни́чного дому, і давайте йому їсти скупо хліба й скупо води, аж поки я не верну́ся з миром“.

27 And Micaiah said, If you certainly return in peace, then the LORD has not spoken by me. And he said, Hear, all you people.

27 А Міхе́й відказав: „Якщо справді ве́рнешся ти з миром, то не говорив Господь через мене“. І до того сказав: „Слухайте це, усі люди!“

28 So Jehoshaphat the king of Judah and Ahab the king of Israel went up to Ramath-gilead.

28 І вийшов Ізраїлів цар та Йосафат, цар Юдин, до ґілеадського Рамоту.

29 And the king of Israel said to Jehoshaphat, I will put on my armor, and go and stand in the battle array; and you put on your armor. So the king of Israel put on his armor, and went and stood in the battle array.

29 І сказав Ізраїлів цар до Йосафата: „Я переберуся й піду́ на бій, а ти вбери свої шати!“ І перебрався Ізраїлів цар, і пішли на бій.

30 Now the king of Aram had commanded the captains of the chariots that were with him, thirty-two in number, saying, Fight not with small or great, but only with the king of Israel.

30 А сирійський цар наказав зверхникам своїх колесни́ць, говорячи: „Не воюйте ні з мали́м, ні з великим, а тільки з сами́м Ізраїлевим царем!“

31 And it came to pass when the captains of the chariots saw Jehoshaphat, they said, It is the king of Israel. Therefore they came against him to fight him; but Jehoshaphat cried out and the LORD helped him; and he turned them away from him.

31 І сталося, як зверхники колесни́ць побачили Йонатана, то вони сказали: „Це Ізраїлів цар!“ І вони оточи́ли його, щоб воювати. І закричав Йосафат, і Господь допоміг йому, і Бог звабив їх від нього.

32 And it came to pass when the captains of the chariots saw that it was not the king of Israel, they turned back from pursuing him.

32 І сталося, як зверхники колесни́ць побачили, що це не Ізраїлів цар, то повернули від нього.

33 And a certain man shot an arrow unwittingly towards him, and smote the king of Israel between the joints of his breastplate; therefore he said to his chariot man, Turn your hand and carry me out of the host; for I am grievously wounded.

33 А один чоловік зне́хотя натягнув лука, та й ударив Ізраїлевого царя між підв'я́занням пояса та між па́нцерем. А той сказав візникові: „Заверни назад, і випровадь мене від війська, бо я ра́нений“...

34 And the battle grew fiercer that day; but the king of Israel was seated in the chariot fighting against the Arameans until the evening, and at sunset he died.

34 І збільшився бій того дня, а Ізраїлів цар був поста́влений на колесни́ці проти сирі́ян аж до вечора. І помер він під час за́ходу сонця...

1.0x